Перші лекції з патофізіології читав член-кореспондент АН УРСР, професор Данило Овсійович Альперн (з 1931 по 1935 p.), широко відомий своїми дослідженнями з патогенезу запалення й алергії. Написаний ним підручник "Патологічна фізіологія" витримав 6 видань, використовувався не лише в нашій країні, а й за кордоном.
Член-кореспондент АН УРСР, професор Данило Овсійович Альперн
З 1935 по 1953 р. кафедрою патологічної фізіології завідував професор Е.М. Диннерштейн. Він вивчав проблеми причинності у патології.
З 1956 до 1965 р. кафедрою патофізіології керувала кандидат медичних наук доцент О.О.Сердюкова. Її наукова діяльність присвячувалася вивченню патогенезу розладів органів ротової порожнини, ролі порушень нервової трофіки і функції ендокринної системи в розвитку пародонтозу.
З 1967 по 1974 р. кафедрою патофізіології Полтавського медичного стоматологічного інституту завідувала доктор медичних наук професор П.І. Ломонос. Основним напрямком наукової діяльності було дослідження патогенного впливу променевої енергії на організм, зокрема на нервову діяльність. Вона вивчала також вплив ендокринних порушень на розвиток пародонтозу. Автор 36 наукових робіт.
З 1967 до 1988 р. на кафедрі працювала спочатку асистентом, потім доцентом Л.М. Тарасенко. Докторська дисертація, яка була захищена у 1986 р., була виконана на тему «Патогенез ушкоджень пародонта при стресі». У 1988-2006 р.р. вона завідувала кафедрою біохімії.
У 1974-1995 pp. кафедру патологічної фізіології очолював доктор медичних наук, професор Іван Михайлович Тиртишніков. Докторська дисертація була ним виконана на тему «Адаптивні реакції в тканинах і крові в умовах застосування гипербаричної оксигенації після гострої масивної крововтрати».
У 1974-1995 pp. кафедру патологічної фізіології очолював доктор медичних наук, професор Іван Михайлович Тиртишніков. Докторська дисертація була ним виконана на тему «Адаптивні реакції в тканинах і крові в умовах застосування гипербаричної оксигенації після гострої масивної крововтрати». Під керівництвом Івана Михайловича розвивався новий на той час науковий напрямок з вивчення впливу гіпербаричної оксигенації (ГБО) на перебіг репаративних пластичних та біоенергетичних процесів при крововтраті, інтоксикаціях і радіаційних ураженнях, будо захищено 10 кандидатських дисертацій. На основі багаторічних досліджень впливу ГБО на фундаментальні процеси внутрішньоклітинної регуляції професором І.М. Тиртишніковим була сформульована нова анаболічно-генетична концепція гіпербаричної оксигенації. Відповідно до цієї концепції ГБО в адекватних параметрах має потужний стимулюючий вплив на анаболічну активність генетичного апарата клітин. Застосування ГБО в більш високих параметрах справляє протилежну дію – пригнічує анаболічну активність генів. У практичному відношенні з позицій концепції відкривається перспектива до застосування ГБО з метою активації репаративних пластичних процесів за умов широкого кола патологічних процесів, а також використання ГБО в біології, генній інженерії, селекції тварин з метою керування генетичною активністю.
Професором І.М. Тиртишніковим опубліковано більше 180 друкованих праць. У їхньому числі 12 методичних посібників, рекомендацій і вказівок по удосконаленню викладання патофізіології і виховання студентів.
З 1977 р. асистентом на кафедрі працювала Т.А. Петрова. Кандидатська дисертаційна робота була захищена на тему: "Вплив гіпербарічної оксигенації на деякі адаптивні реакції у нирках в умовах підвищеного надходження фтора і гіпоксії". Вона опублікувала 35 наукових праць. У теперішній час працює доцентом кафедри експериментальної та клінічної фармакології з клінічною імунологією, алергологією.
З 1979 р. асистентом кафедри працювала кандидат медичних наук Н.П. Лимаренко. Кандидатську дисертацію вона захистила на тему: "Енергетичний механізм міокарда під час гострої крововтрати в умовах фтористої інтоксикації і застосування гіпербаричної оксигенації" у 1988 р. Вона опублікувала 22 наукові роботи.
З 1988 р. асистентом на кафедрі працювала О.В. Горішная. Вона вивчала осбливості енергетичного метаболізму у головному мозку при гострому фтористому отруєнні і застосуванні гіпербаричної оксигенації. У 1992 р. захистила кандидатську дисертацію.
Після закінчення Полтавського медичного стоматологічного інституту, з 1989 р. на кафедрі патофізіології працювала О.В. Хміль. За час роботи вона захистила дисертацію на тему: "Функціональний стан тканин пародонта і крові тварин під час дії різних доз іонізуючого опромінення". По темі дисертації опубліковано 19 наукових статей.
Після закінчення аспірантури з 1979 р. на кафедрі спочатку аспірантом, а потім доцентом працює кандидат медичних наук А.Г. Костенко. Кандидацьку дисертацію вона захистила на тему: "Деякі метаболічні механізми зміни резистентної до гострої масивної крововтрати при підвищенному надходженні фтора в організм та застосування гіпербарічної оксигенації"
Колективом кафедри патофізіології за редакцією професора І.М.Тиртишнікова у 1989 р. виданий оригінальний практикум по патофізіологі
Після закінчення аспірантури ( 1992 - 1995 р.р. ) на кафедрі працює В.О. Костенко. Кандидатська дисертація захищена на тему: " Зміни енергетичного метаболізму і функцій нирок під час гострої інтоксикації нітратом натрія в умовах застосування гіпербаричної оксигенації ".
З 1995 по 2003 р. кафедрою патофізіології завідувала доцент А.Г.Костенко.
У 2006 році Алла Геннадіївна захистила докторську дисертацію на тему "Стан окиснювального метаболізму при дії на організм іонізуючої радіації надлишкового надходження фториду натрію та його корекція антиоксидантами". В 2007 році присвоєно звання професора. Під її керівництвом підготовлено і захищено дві кандидатських дисертації (доц. А.В.Міщенко, асистент В.В.Бондаренко). Автор більше ніж 170 наукових праць, 4 патентів України на винаходи.
З 2003 року кафедру патофізіології Полтавського державного медичного університету очолив доктор медичних наук Віталій Олександрович Костенко.
В.О. Костенко є не тільки авторитерним науковцем, але і організатором наукових форумів. З його безпосередньою організаційною участю 10-12 жовтня 2018 р. проведено VII Пленум Українського наукового товариства патофізіологів та науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Інтегративні механізми патологічних процесів: від експериментальних досліджень до клінічної практики».
Багато уваги приділяє роботі Товариства молодих учених університету, щорічно організує конкурси наукових робіт молодих науковців та Всеукраїнські науково-практичних конференції молодих учених “Медична наука в практику охорони здоров’я” (згідно з реєстрами МОЗ і МОН України).
Є співавтором 3-х підручників з патофізіології. У 2011 р., 2016 р. (друге видання) та 2017 р. (третє видання) з грифом МОЗ України видавництвом “Нова книга” виданий підручник “General and Clinical Pathophysiology” (для іноземних здобувачів вищої освіти з англомовною формою навчання). У 2017 з грифом МОН і МОЗ України видавництвом “Медицина” видано національний підручник «Патофізіологія» українською мовою та “Pathophysiology” англійською.
В.О. Костенко вперше запропонував і дослідив нові лікарські форми, що дозволяють цілеспрямовано доставляти лікарські засоби метаболічної дії у вогнище ранового запалення, теоретично та експериментально обґрунтував створення інноваційних фармакологічно модифікованих імплантаційних матеріалів для хірургії (шовних матеріалів, полімерних імплантатів), що регулюють перебіг ранового процесу та прискорюють загоєння хірургічної рани. Ним вперше розроблено синтетичні хірургічні нитки, що стимулюють репаративні процеси у паравульнарних тканинах для потреб воєнно-польової хірургії, а також для оперативних втручань у осіб зі зниженими платичними властивостями тканин (опромінених, онкологічних хворих). Актуальність цих досягнень значно зросла у зв’язку з необхідністю розробки нових високоефективних вітчизняних медичних технологій лікування поранених у збройному конфлікті з Російською Федерацією.
Розроблені автором шовні матеріали були впроваджені у серійне виробництво вітчизняними виробниками (цехом медичних препаратів КП "Полтавський м'ясокомбінат", Науково-виробничим підприємством "Медар", Науково-виробничим об’єднанням "Біополімер" (м. Полтава).
Професор В.О. Костенко є одним із провідних науковців у галузі екологічної патофізіології. На підставі численних експериментальних досліджень з’ясовано молекулярно-метаболічні механізми дії приорітетних забруднювачів навколишнього середовища України (нітратів, фторидів, відпрацьованих нафтопродуктів, метилметакрилатів, малих доз іонізуючої радіації), доведена їхня роль у ініціації окисно-нітрозативного стресу, наслідком якого є передчасне старіння та розвиток хвороб цивілізації (синдрому інсулінорезистентності, атеросклерозу, пептичної виразки, репродуктивних розладів, запально-дистрофічних захворювань пародонта та слинних залоз). Вперше під керівництвом В.О. Костенка експериментально обґрунтовано застосування для профілактики та лікування цих станів засобів, що запобігають розвитку окисно-нітрозативного стресу шляхом впливу на редокс-чутливі транскрипційні чинники (NF-κB, AP-1, STAT-3, сигнальну систему Keap1 / Nrf2 / антиоксидант-респонсивний елемент). Результатом цих досліджень є обґрунтування доцільності медичного застосування фізіологічно-активних сполук (інгібіторів активації NF-κB і AP-1, STAT-3, індукторів Nrf2, скевенджерів пероксинітриту, нанодисперсного кремнезему), що є потенційними лікарськими засобами.
